ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ'ЄДНАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ

Новини ФРУ

Закон про захист бізнесу від тиску правоохоронців, над яким працювали експерти ФРУ - прийнято
Київ, 16 листопада. Сьогодні Верховна Рада 312 голосами «за» прийняла урядовий законопроект №7275 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників...

Запрошуємо на конференцію з оподаткування, ведення міжнародного бізнесу та впровадження блокчейн TOP FORUM Ukraine
Запрошуємо Вас на конференцію з оподаткування, ведення міжнародного бізнесу та впровадження блокчейн TOP FORUM Ukraine - 4 грудня, Hilton Київ. Серед спікерів - народні депутати, держсекретар...

В Україні введуть нову міжнародну класифікацію товарів
Уряд підтримав законопроект про нову міжнародну класифікацію товарів для сплати митного тарифу. Документ не змінює ставки ввізного мита на товари, а тільки приводить законодавчу базу України...

За сприяння Федерації внесено зміни до Порядку використання коштів держбюджету для часткової компенсації вартості сільгосптехніки
Кабмін постановою №832 від 25 жовтня 2017 року вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для 20%-ї компенсації вартості сільськогосподарської техніки та...

Основним трендом для України має стати перехід від експорту робочої сили до експорту високотехнологічних товарів: Голова ФРУ Дмитро Олійник на форумі Level Up Ukraine 2017
КИЇВ, 15 листопада 2017 року. Основним трендом на найближчі роки для України має стати перехід від експорту робочої сили до експорту високотехнологічних товарів та побудови...

Календар

«    Ноябрь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 

В Україні відсутня державна лісова політика - Руслан Деречинський

Створено: 27-05-2016, 09:51 Переглядів: 446
— Руслане, кримінальна слава тягнеться за лісовим комплексом держави ось уже понад два десятиліття. Він є найбільш корумпованим і неефективним у плані бюджетної віддачі. Стан справ у лісовій галузі України за останні роки показав, що вітчизняному лісу потрібна мотивована, навчена і висококваліфікована адміністрація (мається на увазі якість людського ресурсу галузі). Що маємо на сьогодні?
— Розпочну з лісової "економіки". Якщо і далі зберігатимуться нинішні обсяги заготівлі деревини, то вже за 15—20 років від лісових масивів лісистих регіонів країни залишаться лише фрагменти з кущів, самосіву осик і берізок, які навіть не нагадуватимуть головних рис лісових ландшафтів. У гіршому разі, за більшої інтенсивності рубок, ділова деревина на цих територіях буде вичерпана за ще коротший термін — 5—10 років.
Такий стан лісів спричинить не лише серйозну екологічну проблему, а й гостру соціально-економічну кризу лісистим регіонам. Сьогодні у зв'язку з різким збільшенням обсягу заготівлі деревини лісовий сектор перейшов у стан хронічної стагнації. Ось коло проблем галузі, які лежать на поверхні: нестабільність і неефективність роботи більшості держлісгоспів, відсталість технологій заготівлі й переробки деревини, відсутність модернізації та інвестицій, різке зростання нелегальних рубок, зниження якості деревини, недосконалість законодавства щодо реалізації необробленої деревини в Україні. На вершині цієї "піраміди" — жахлива корупція, уседозволеність так званих лісових чиновників.
Галузь ледь тримається на експорті деревини за мінімальними цінами та ще й з "відкатами". Таке лісове господарство економічно безперспективне, бо не забезпечує навіть самовідтворення. Система нормативів, які діють у лісогосподарському секторі, прив'язана до методики радянської доби і не враховує ні нових технологій, ні особливостей конкретних територій. Відвічне запитання — що робити?
Становище врятує негайне розмежування функцій лісовирощування і переробки деревини. Ми досі тупцюємо навколо проблеми, коли лисиця вирощує курчат, сама їх доглядає і, зрештою, веде їх "облік" і "звітується". Лісівникам мають залишитися функції лісопосадки і лісорозведення, лісовпорядкування, догляд, захист лісу від шкідників і пожеж з доведенням його до віку головного користування. Функції ж переробки мають перейти до приватних суб'єктів підприємницької діяльності. Це — практика Європи, практика всього цивілізованого світу. Ділова деревина повинна підлягати реалізації виключно на аукціонах за конкурсними цінами.
Такий розподіл функцій автоматично знімає корупцію і хижацьке ставлення до природного блага, яке належить усьому українському народу. Але це ще не все. На сьогодні держава не визначила законодавчо всіх форм корупції і зловживань у лісовій галузі. Цим користуються представники влади в особистих цілях, а деякі представники бізнесу використовують ці лазівки для отримання комерційних "преференцій". Що ж до "людського ресурсу" галузі, її адміністрації, то їхній рівень не витримує жодної критики. Натомість повсюдний цинізм, пристосуванство, неуцтво, непрофесіоналізм і правовий нігілізм, які чимдалі вкорінюються ще більше.
— Ви торкнулися проблеми експорту деревини. Про неї в українських ЗМІ написано більше, ніж про Французьку революцію. І все — негатив. А чи не можна детальніше про цей тіньовий державний грабіжницький бізнес?
— В Україні немає спеціальних законів про експорт лісу. Можливо тому, що не існує державної лісової політики. Експорт здійснюється в загальному порядку: ніякої попередньої реєстрації в митному органі як учасника зовнішньоекономічної діяльності (експортера лісоматеріалів) не вимагається. При цьому, як свідчить практика заготівлі, обробки й експорту лісоматеріалів, у переважної більшості так званих експортерів немає документів, які б підтверджували факт легальної заготівлі чи придбання деревини. А чинна нормативно-правова база лісової галузі робить нерентабельною цивілізовану лісозаготівлю. Саме в цьому причина її занепаду, бо екстенсивна модель лісокористування, яка залишилась у спадщину від СРСР, була розрахована на іншу економіку й інші реалії, а в нових соціальних умовах вона вичерпала себе і перестала працювати. Екстенсивні методи господарювання і при цьому експорт круглої деревини поставили хрест на подальшому розвитку лісової галузі, яка повинна бути збалансована з потребами внутрішнього ринку, але останній заважає нашим чиновникам, які за деревами не бачать лісу. На так званий експорт відвантажується високосортна деревина за низькою ціною, в якій закладено відповідну "маржу". Ця "маржа" осідає на закордонних рахунках лісових баронів і чиновників. У гонитві за експортним кряжем так звані експортери збіднюють сировинну базу, що в недалекій перспективі призведе до закриття місцевих підприємств і деградації лісових районів. Модернізація лісового сектора полягає в організації глибокої переробки деревини всіх сортів на місцях. Така форма повинна забезпечити і зайнятість населення, і його соціальний рівень, і розвиток інфраструктури, і розширення суміжних виробництв. А боротися з негативним фактором сировинної економіки можна лише розвитком високотехнологічних виробництв. Зауважу, що нинішня нормативно-правова база лісового сектора давно не в змозі забезпечити інтеграцію в неї потреб приватного сектора — деревообробки. Адже бізнес вживає серйозні заходи для забезпечення стійкого й тривалого доступу до сировини, що є ключовим фактором для ухвалення обґрунтованих інвестиційних рішень, а потенціал українського лісового відомства безсилий перед вимогами ринкової економіки і принципами конкуренції. Безсилий в усіх відношеннях, бо відомство насамперед думає про власну кишеню.
— Ви — деревообробник. Хотілося б почути, якими факторами нині визначається ефективність деревообробки, що тісно пов'язана з лісовою галуззю?
— Сьогодні вже ніхто не сумнівається у потребі мати потужну деревообробну промисловість. Саме вона вказує єдиний шлях відходу від експорту круглого лісу. Якщо Україна претендує на статус держави з розвиненою економікою, вона просто зобов'язана перейти від експорту до власної глибокої переробки. Все інше — від лукавого. До прикладу: на підприємстві "ЦУНАМІ" (Волинська обл.), де працюють 280 спеціалістів, створюється річний національний продукт, еквівалентний 0,5 млрд грн.
Такий самий продукт створюють усі лісові підприємства Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, де працюють понад 2 тис. людей. Коментарі зайві. Повторюю, ефективність роботи галузі багато в чому визначається виробництвом готової продукції з високою доданою вартістю.
За загальним індексом участі в ланцюжку цього економічного показника Україна далеко відстає не лише від провідних світових виробників, а й від усіх колишніх радянських республік. Нині, на думку українських деревообробників і економістів, ключовим питанням розвитку вітчизняної глибокої переробки деревини є збільшення доданої вартості на кубометр заготовленого лісу. Тому державі вкрай потрібна стратегія розвитку лісового комплексу як мінімум на 20 років, що повинна містити такі заходи, як розвиток внутрішнього попиту, розвиток цивілізованого експорту і технологій, відновлення вітчизняної лісової науки і освіти. У підсумку за 15—20 років можна чекати збільшення доданої вартості в 1,5—2 рази. Це підтверджує практика розвинених країн. Нині ж уся додана вартість на всіх етапах — від деревини на пні до кінцевого продукту — залишається за кордоном і в кишенях тих, хто причетний до лісової економіки. Але повернімося до власне лісової галузі. Сьогодні так звана примітивна лісопереробка у державних лісогосподарських підприємствах, які "беруть" собі ліс по собівартості, — це виробництво з високим рівнем ризику для нових капіталовкладень. Про якусь конкуренцію не варто навіть вести мову. Попри відносно невелику капіталоємність обладнання, продуктивність такої лісопереробки низькорентабельна і нерідко збиткова! Водночас скажу, що тут виникає запитання: чи вистачить політичної волі новому уряду України пригамувати апетити лісозаготівельників — як легальних, так і нелегальних, які правлять "лісовий бал"? Чи захопить президента і уряд ідея державного масштабу — організувати правильне лісове господарювання на основі принципів сталого користування лісом і збереження його біологічного розмаїття? Чи все і далі відбуватиметься за принципом "після нас — хоч потоп"? Запитання не риторичне. Адже саме від держави, від нашого професіоналізму залежить, чи тупцюватимемо на місці — як останні два десятиліття, з сумом згадуючи світлі ідеї класиків лісової науки, — чи все ж таки зробимо крок уперед.
— Повернімося до правових аспектів ринку деревини, які сьогодні, як і все інше в лісовій галузі, далекі від вимог часу.
— Підвищення ефективності лісового господарства за рахунок зміни правил лісокористування — невідкладне завдання, яке держава і бізнес повинні вирішувати вже сьогодні. Тому перехід на рейки інтенсивного використання лісових ресурсів обговорюють фахівці галузі, бізнесмени-деревообробники, екологи, Верховна Рада. Усім відома складна доля законопроекту №1362 "Про особливості державного регулювання діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів", який ухвалили 9 квітня 2015 р., а президент України Петро Порошенко підписав його лише через три місяці, після того як з відповідними вимогами до нього звернулися народні депутати України і підприємство "Єврошоп-Смига" (Рівненська обл.).
— Руслане, Держлісагентство України мотивує власний експорт двох мільйонів кубометрів деревини (сосни) на рік тим, що, мовляв, вітчизняна деревообробна промисловість не має технічних можливостей її переробити. Прокоментуйте, будь ласка, цей "феномен".
— Зараз в Україні будуються сучасні високотехнологічні потужні переробні підприємства в Одеській, Житомирській, Волинській і Рівненській областях. Триває технічне переоснащення низки деревообробних підприємств Закарпаття. Уже наприкінці 2017 року вони почнуть працювати і зможуть щорічно приймати ту кількість деревини (сосни), яка нині експортується.
— І насамкінець: ви сподіваєтеся на державну підтримку?
— Як зазначив на початку нинішнього року експерт програми FLEG II, Світовий банк (Україна) Михайло Попков на засіданні круглого столу, що був присвячений проблемам лісової галузі України, висновок з аналізу стану лісової галузі сумний: "Державне управління лісами за роки незалежності України так і не спромоглося розробити систему економічних і правових важелів, які б регулювали роботу лісових підприємств з різними сировинними можливостями. Ситуація пущена на самоплив, внаслідок чого відбулося розмежування підприємств за рівнем фінансового забезпечення. На межу банкрутства поставлені підприємства південних і східних областей, втрачені орієнтири економічної діяльності держлісгоспів, створені тепличні умови для використання різноманітних корупційних схем при здійсненні їх господарської діяльності, підірвані основи справедливості і рівності можливостей, які були фундаментом стабільного розвитку галузі". Краще й не скажеш.

Структура Об'єднання

Економічні Новини

Фондовий ринок США закрився падінням
Торги на біржах в США 17 листопада завершилися падінням індексів, свідчать дані бірж.

Курс валют на 20 листопада: гривню дещо послабили
При цьому гривня зміцнилася щодо євро.

Укренерго дадуть в борг 130 млн євро на модернізацію електромереж
Загальна вартість реалізації проекту складає 280 млн євро.

Майже половина українських студентів отримують стипендії
Стипендії отримують понад 310 000 чоловік.

Корисні Лінкі

Федерація роботодавців України

Офіційне Інтернет-представництво Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Пенсійний Фонд України

Міністерство праці та соціальної політики

Державна служба зайнятості


ДПА у Волинській області


Вверх