ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ'ЄДНАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ

Новини ФРУ

ФРУ: створення та діяльність централізованої закупівельної організації на місцях мають бути врегульовані на рівні законодавства
Сьогодні під час засідання Уряду обговорювалося питання продовження реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації (ЦЗО) на рівні КМУ та ЦОВВ. Проте ...

Повноцінно запрацював новий безкоштовний аудит для роботодавців в сфері законодавства про працю
В Україні повноцінно запрацював безкоштовний сервіс для роботодавців в сфері законодавства про працю. Його сутність полягає в тому, що за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть...

Уряд підтримав ініціативу ФРУ: виробники ліфтів отримали перехідний період для адаптації до вимог європейського законодавства
Сьогодні на своєму засіданні Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 p. №...

Роботодавці звернулися до Уряду з пропозиціями щодо дерегуляції сфери надрокористування
Федерація роботодавців України звернулась до Уряду та Мінприроди з пропозиціями стосовно вирішення найбільш гострих проблем у сфері користування надрами. Пропозиції роботодавців сформовані за ...

Експортна історія української керамічної плитки
Як прокласти дорогу до експорту? На Харьківському плитковому заводі це зробили наполегливою працею та керамічною плиткою. Як їм це вдалося, розповідає Валентин Шеветовський, голова наглядової ради ...

Календар

«    Май 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 

Ще з кінця 90-х луцький підшипниковий завод не припиняв роботу ні на день, – Володимир Цибульський

Створено: 7-04-2017, 11:47 Переглядів: 260
– Із приходом іноземного інвестора, мабуть, багато змінилося на заводі. Які зміни були найбільш кардинальними?

– Насамперед – система менеджменту і підхід до управління. Одним із перших кроків нашого інвестора було запровадження комп’ютерної системи, яка дозволила автоматизувати всі процеси управління. З середини 1999 року ми можемо кожного ранку бачити всі результати роботи за попередній день: чи був він прибутковим, чи збитковим, якою була продуктивність.
«Луцький підшипниковий завод» почали будувати в 1976 році. Із 1998 року він – у складі транснаціональної корпорації SKF
Працюючи в рамках глобальної корпорації, ми отримали можливість навчатися, залучати іноземних спеціалістів. Змінилися і вимоги до підбору менеджерів. Обов’язковим стало знання англійської мови, тому що вся технічна документація в компанії, більшість нарад проводяться англійською.
Взагалі, в Луцьку ми чи не єдине підприємство, яке після розпаду Союзу продовжувало розвиватися і стабільно працювати. Звичайно, у нас був дуже важкий період між 1992 і 1997 роками, але з приходом інвестора почалося зовсім інше життя. Якщо глянути, як ми змінилися за ці роки, то наші обсяги продажів в національній валюті зросли більше, ніж в 80 разів. Але з врахуванням девальвації гривні, фактичні об’єми виробництва зросли в 33 рази. І в стільки ж разів, до речі, зросла заробітна плата.
У 2016 році наш об’єм продажів склав 1,68 мільярди гривень. Коли задають питання, яка ж наша роль для держави та місцевої громади, я завжди називаю цифру сплачених податків. Минулоріч це – 348,5 мільйонів гривень.
– Розкажіть про свою команду. Скільки зараз працює людей на заводі? Чи багато лишилося працівників іще з радянських часів?
– Зараз на підприємстві працює 1370 людей. За останній рік колектив зріс більше, ніж на сотню працівників.
Серед менеджменту – лише кілька людей, які працювали від самого початку, включаючи мене і фінансового директора Ганни Качор. Керівники структурних підрозділів – переважно, молодь. Середній вік менеджерів середньої ланки у нас – десь 37 років.
Зараз у нас небагато іноземців – це директор з виробництва Norbert Strunk, який займав аналогічну посаду в Німеччині на заводі СКФ, і технічний консультант Mathias Dworachek. А був час, коли в раді директорів я був єдиним українцем. Зараз рада складається з трьох людей, двоє з яких – українці.
– Мабуть, іноземний інвестор передбачає якусь сертифікацію умов праці за міжнародними стандартами?

– Звичайно. У нас умови праці і культура виробництва відрізняються від більшості українських машинобудівних заводів. Якщо пригадати, як виглядало виробництво в 90-х… металева підлога, масло під ногами… І те, що маємо зараз – навіть порівнювати важко.
У корпорації в нас працює внутрішня система менеджменту «SKF Production Systems». Тут розписані наші пріоритети. На першому місці – безпека праці. Далі – якість, виконання обсягів виробництва, собівартість, моральність і турбота про навколишнє середовище. Але на першому місці в системі пріоритетів є саме безпека праці. Наша система охорони праці називається EHS – Environment, Health, Safety, тобто – навколишнє середовище, здоров’я, безпека. До слова, вона відповідає міжнародному стандарту OHSAS 18001.Ми маємо й інші сертифікати. Наприклад, ISO 50001 – сертифікація енергетичного менеджменту. В Україні дуже мало підприємців, які пройшли сертифікацію за цим стандартом.
– Цікаво, після таких міжнародних стандартів, наша місцева служба з охорони праці приходить на перевірку? Має якісь зауваження?

– Вони теж перевіряють, але давно не мають до нас претензій. До речі, в нас є не тільки власна служба з охорони праці, а й сертифікована лабораторія промислової санітарії. Працівники лабораторії проводять заміри, дослідження і сигналізують, якщо якісь є відхилення чи загрози на ділянках, де підвищена небезпека. Наприклад, в ковальському цеху ніяк не можна уникнути шуму, тому обов’язковим є використання берушів. Для працівників, які контактують із змазувально-охолоджувальними рідинами, виділяється спеціальний захисний крем. Звісно ж, для всіх – і робітників, і відвідувачів – на виробництві є обов’язковим спецодяг і спецвзуття. Черевики мають спеціальні металеві вставки, тому, навіть, якщо щось випадково впаде на ногу – ніякого пошкодження не буде.
– Мабуть, така форма коштує недешево?
– Недешево. Зараз ми взагалі закупляємо нове захисне взуття однієї із німецьких компаній, якого в Україні ще ні в кого немає. Мало того, що воно дуже добре захищає, до того ж – дуже комфортне. На охорону праці ми витрачаємо солідні кошти. Наприклад, лише на спецодяг, взуття і засоби гігієни в 2015 році пішло 5,2 мільйони гривень, в 2016 році – 4,5 мільйонів гривень.
– Зараз далеко не кожна фірма може похвалитися хоча б мінімальним соціальним пакетом. Що у вас входить в обов’язкові гарантії працівникам?
– Давайте почнемо із заробітної плати. Середня заробітна плата на заводі за березень складає 10 135 гривень, але в висококваліфікованих працівників вона становить від 12 до 15 тисяч гривень. У наших працівників є можливість навчатися, вдосконалюватися, розвиватися і підвищувати свою кваліфікацію, а відповідно – збільшувати доходи. З 1 квітня ми підняли тарифні ставки і оклади на 5%, тому середня зарплата зросте до 10 700 гривень.
У нас є соціальний пакет, який включає, перш за все, медичне страхування. Сума медичних послуг в рік – до 85 тисяч гривень. Не всі хвороби підпадають під медичне страхування, тому у випадках, коли хвороба не є в переліку страховки, компанія виділяє кошти на лікування. В житті буває різне, і коли виникала потреба в операціях на серці чи хіміотерапії, ми повністю брали на себе витрати. Крім того, у нас практикується надання безвідсоткових позик працівникам, які себе добре зарекомендували, для придбання житла. Надаємо авансові виплати і на утеплення будинків, і на встановлення котлів для опалювання тощо. А ще оплачуємо частину вартості обідів в нашій їдальні. Таким чином повноцінний обід із трьох страв, з м’ясною чи рибною стравою, для працівника коштує близько 18 гривень. Для нас важливе здоров’я співробітників, тому ми заохочуємо і до занять спортом. Усім працівникам, які виявляють бажання, даємо безкоштовні абонементи в плавальний басейн і проплачуємо половину вартості абонементу в спортзал – співпрацюємо із «Інтер-Антлетикою» та «Sport-Life». Важливим для нас є і знання працівниками англійської, тому на заводі постійно діють десять груп із вивчення та вдосконалення цієї мови. Залежно від рівня – кожен працівник може відвідувати навчання в тій чи іншій групі.
– Відчуваєте на луцькому ринку праці брак кадрів? Чи завжди є достатньо спеціалістів?

– Загалом, у нас ніколи не було особливих проблем із кадрами. Ми стабільно працювали ще з радянських часів, виплачували нормальну заробітну плату і вакансії завжди швидко заповнювалися. Хоча з деякими професіями все-таки є проблеми. Перш за все – з інженерми-електроніками. Справа в тому, що обладнання стає все складнішим і вимагається висока кваліфікація. А в наших вузах, на жаль, не кажучи вже про професійно-технічні заклади, дуже слабка база для навчання електроніків. Також є певні проблеми із підготовкою кваліфікованих слюсарів-ремонтників. Тому зараз ми разом із Баварським центром економіки розпочинаємо у Луцьку проект із організації дуального навчання робітників. Ми створюємо на своїй території навчальний центр, де будемо готувати фахівців. Не лише для СКФ, інші підприємства теж зможуть співпрацювати і замовляти собі кадри. Принцип роботи цього навчального центру буде таким, як в Європі. Молода людина, яка приходить на навчання, уже з першого дня буде отримувати заробітну плату від свого потенційного роботодавця. Звісно, не таку, як в кваліфікованих робітників, але все-одно це стає своєрідною гарантією, що після навчання підприємство забере його на роботу.
– Коли цей навчальний центр розпочне роботу?
– Проект розрахований на три роки. Уже багато підготовчої роботи ми зробили, але, думаю, навчання почнеться або восени цього року, або на початку наступного.
– Є на «СКФ» можливість кар’єрного росту? Так, щоб прийти працювати на лінію і стати вашим замом?
– У нас кар’єрний ріст – це навіть не можливість, а обов’язок. Було б бажання… Кожен працівник заводу мусить щороку проходити навчання. Якщо знає англійську – можна навіть закордоном. У нас є внутрішній сайт для працівників всієї корпорації, там завжди вказується перелік доступних курсів. Працівник сам реєструється, а його керівнику приходить запит на підтвердження. Підприємство повністю оплачує навчання. Минулого року на такі цілі ми витратили майже 3 мільйони гривень. Деякі наші співробітники за рік встигають пройти навчання в чотирьох напрямках. Тобто – можливості є, треба лише старанність. За останні роки у нас «виросло» кілька дуже хороших потенційних керівників. Не зважаючи на досить молодий вік вони вже – в резерві на посади менеджерів вищої ланки.
– А є можливість влаштуватися закордон, на інше підприємство корпорації SKF?
– Я вже згадував про наш внутрішній корпоративний сайт. Окрім навчальних програм, там щодня публікуються оголошення про вакансії. Будь-який працівник може подати резюме і взяти участь у конкурсі. І поїхати працювати хоч в Мексику, хоч в Австралію… Наші працівники і без того мають багато закордонних відряджень, особливо – в Німеччину. Ми – в одному підрозділі з німецькими заводами, тому найчастіше для передачі обладнання, навчання працівників їздимо саме туди.
Спілкувалася Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)

Структура Об'єднання

Економічні Новини

Акціонерам Tesla радять зняти Ілона Маска з посту голови
На думку експертів консультаційної фірми Institutional Shareholder Services, необхідно створити позицію незалежного голови ради директорів.

Дерипаска покинув раду директорів РусАла
Мільярдер дав зобов'язання не домагатися свого переобрання до ради директорів РусАла на майбутніх річних зборах акціонерів.

Користувачі багатьох країн повідомили про збій у Facebook
На збій у роботі американської соцмережі скаржаться в Росії, Фінляндії, Латвії, Данії, Норвегії, Естонії та Швеції.

Світовий банк реалізував в Україні проекти на $12 млрд
За 25 років Україна і Світовий банк реалізували понад 70 проектів вартістю близько 12 млрд доларів

Корисні Лінкі

Федерація роботодавців України

Офіційне Інтернет-представництво Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Пенсійний Фонд України

Міністерство праці та соціальної політики

Державна служба зайнятості


ДПА у Волинській області


Вверх