ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ'ЄДНАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ

Новини ФРУ

ФРУ: держава повинна створити систему миттєвого реагування на порушення прав інвесторів
Київ, 18 січня 2018 року. Сьогодні в Федерації роботодавців України відбулася прес-конференція, присвячена розв'язанню наболілої проблеми протидії діям новітніх шантажистів вітчизняного бізнесу. Вже ...

Роботодавцям відшкодують частину витрат на профпідготовку працівників
Кабмін затвердив Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на професійну підготовку працівників. Так, Критеріями визначені цілі, форми та максимальний розмір державної ...

Запрошуємо бізнес долучитися до обговорення законодавства про ринок електричної енергії
13 квітня 2017 року Верховна Рада прийняла Закон «Про ринок електричної енергії», яким передбачено кардинальна зміна умов діяльності наринку як для виробників, постачальників, так і...

Україна вичерпала квоти по ще кільком позиціям
Україна в період з 1 по 5 січня повністю вибрала безмитні квоти, як основні, так і додаткові, на експорт пшениці і кукурудзи в країни Євросоюзу...

Обов’язкове запровадження митного «єдиного вікна» з 1 лютого загрожує колапсом для бізнесу
Київ, 16 січня 2018 року. На сьогоднішньому засіданні Митного комітету ФРУ значна увага була приділена питанню можливого запровадження норми урядової постанови №878 «Про внесення змін...

Календар

«    Январь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 

Багата Європа купує меблі з Волині

Створено: 8-08-2017, 13:16 Переглядів: 108
Як до цього йшло підприємство і що робить для того, аби утримувати свою високу марку, — в інтерв’ю генерального директора ТОВ «БРВ-Україна» Олександра Гоцки
Алла ЛІСОВА
—Від чого залежить якість нашого товару? — перепитує Олександр Іванович. — Складових її чимало. Але основне — кваліфікація робітників, устаткування й те, наскільки якісними є матеріали і комплектуючі до них. А це у нас на високому рівні. Взяти хоча б одного з постачальників — місцевий «Кроноспан-УА», де останнім часом встановлене надсучасне обладнання, завдяки якому ламінована плита — на голову вище від попередньої. Таку ж якісну сировину нам постачають і партнери з фірми «Swisspan» та інших, не менш відомих в Європі та світі. Всі вони мають іноземні інвестиції, а отже, чітко налагоджену, надзвичайно серйозну систему контролю. У нас він складається з трьох етапів: робочий контроль — під час виготовлення, другий — який проводять спеціалісти ВТК, і кінцевий — під час контрольної збірки, коли, наприклад, з 400 комплектів один беремо на перевірку. В результаті огріхи становлять усього 0,2–0,4 відсотка, а це дуже хороший показник.
— Тобто у вас повне взаєморозуміння із суміжними підприємствами, з яких отримуєте потрібні для виготовлення меблів матеріали?
— Можна сказати, що так. Намагаємося вибудовувати схему взаємовигідних відносин. Хоча, як на мене, то цінова політика, яку вони ведуть, не завжди правильна – їхні ціни дещо завищені. Суджу по тому, що аналогічне підприємство наших найближчих сусідів — білорусів — продає свою плиту МДФ, ДСП та іншу на 20 відсотків дешевше. Однак скористатися цим нам не на руку, бо, знову ж таки, внаслідок певної політики держави (підприємство державне) на експорт встановлюють вищу ціну. Хоча в усьому світі навпаки.
— Чи можна в нас застосувати такий принцип, який межує, як на мене, з певним патріотизмом, аби для своїх громадян товари стали більш доступними?
Два останні роки тісно контактуємо з німцями, і не лише як з безпосередніми споживачами, а й посередниками, які вийшли на країни Бенілюксу, Австрію, Швецію, Швейцарію та інші. Наші меблі розходяться по восьми країнах, котрі підписали з німецькими колегами ексклюзивні договори на їхнє постачання.
— У багатьох державах, та й в Україні, все навпаки. І наше підприємство — не виняток. Ми в себе продаємо меблі трохи дорожче — і тримаємо сталу ціну. А от за кордоном це не виходить — там ніша настільки зайнята, що для того, аби вписатися і мати стабільні замовлення, змушені йти на зниження вартості товарів. Інколи, зізнаюся, ціна навіть балансує на межі собівартості. Проте, зважаючи на валютні співвідношення, і такий «сценарій» нам вигідний.
— Олександре Івановичу, а це не означає, що ви за безцінь продаєте свої гарні вироби за кордон?
— Аж ніяк. І це підтверджене бухгалтерськими показниками. Ми гордимося тим, що вже понад 10 років – на світовому ринку. Наш бренд відомий далеко за межами України. Хоча працюємо на нього наполегливо чимало років. Два останні з них тісно контактуємо з німцями, і не лише як з безпосередніми споживачами, а й посередниками, які вийшли на країни Бенілюксу, Австрію, Швецію, Швейцарію та інші. Наші меблі розходяться по восьми країнах, котрі підписали з німецькими колегами ексклюзивні договори на їхнє постачання.
— Відомо, що у розвинених країнах високий рівень вимог. Рекламації від них часто отримуєте?
— Радіємо, що практично немає жодних серйозних претензій до якості. Якщо в контракті ми заклали 2 відсотки браку (людський фактор присутній і під час виготовлення, і під час транспортування), то в тих країнах, куди поставляють меблі, виходить усього
0,4 відсотка його. Це ще раз свідчить про високу якість наших виробів та комплектуючих до них.
— А чи пробували ви працювати без посередників?
— Це непросто. Адже, наприклад, у тій же Німеччині ринок меблів поділений між потужними гуртовими компаніями, які мають мільйонні надприбутки. Втиснутися туди складно. Трапляється, що ми не встигаємо доукомплектувати українські системи, бо мусимо виконувати закордонні замовлення. Але зобов’язання необхідно виконувати — у німців має бути все чітко: поставка — кошти. В той же час бачимо значно вищу ціну на нашу продукцію в їхніх магазинах. Якщо ми, для прикладу, шафу продаємо їм за 80 євро, то в їхніх салонах, вона може коштувати 400 євро. Уявляєте, яка націнка в магазині! Однак це нікого не лякає – такі правила гри. Покупці хочуть бачити меблі. Торгувати меблями – не цукерками, потрібно мати немалі площі, виставкові зали, на що витрачаються чималі кошти. І вони повинні окупитися, бо інакше ніхто не буде займатися цим собі у збиток. Мала націнка — для них невигідне капіталовкладення, що в кінцевому результаті не йде на користь товаровиробникам, в тому числі й нам.
— Олександре Івановичу, довелося прочитати, що зараз намітилася тенденція до того, що скрізь оживає ринок меблів. Ви це відчули?
— Попит на наші меблі теж підвищується. Це помітно по тому, як працюють логістичні центри в Дніпрі, Тернополі та інших містах. Чим було це досягнуто? Якість — само собою, а ще — контроль цін у магазинах. Довго розробляли стратегію дій у цьому напрямку. Як не дивно, але низька вартість не означає, що краще йтиме продаж. Кожна річ має свою ціну. Клієнт у першу чергу хоче отримати якісний товар, особливо такий, як меблі, який купується не так часто. Тому ставку робимо, окрім всього, на зацікавленні в добрій реалізації торгового персоналу, котрий уміло повинен подати товар. Також довелося попрацювати в напрямку, так би мовити, вирівнювання цін. Розробили спеціальну таблицю, де зазначено вартість під час реалізацій оптом і вроздріб, якою може бути мінімальна ціна і т. д. Зробили ставку на те, що ціни на наші меблі однакові в різних містах. Виняток — інтернет–продаж, коли нема гарантії, чи вгадає клієнт з кольором, дизайном, чи не пошкодиться товар під час транспортування. У цих випадках існує п’ятивідсоткова знижка.
— Виходить, виготовити товар — півсправи, продати добре — теж непросто?
— Велику роль відіграє бренд, який у нас є досить розкрученим і популярним. Далі треба, щоб із товаром працювали компетентні люди, які уміють його представити за кодом, назвою, кольором, дизайном, зрештою, модою, яка є мінливою, й важливо вчасно вловити її віяння. Постійно проводимо моніторинг, отримуємо детальні комп’ютерні звіти з реалізації. Організовуємо семінари — навчання щодо правильного продажу — від знання сировини, з якої виготовлені меблі, до психології стосунків з клієнтом. Словом, маркетинг — це ціла наука. У ньому задіяно чимало людей. Наприклад, тільки у маркетинговій службі «БРВ – Київ» працює близько 600 чоловік. Вони мають більше 20 салонів з продажу наших меблів у країні. До речі, зараз в Україні реалізовуємо майже 40 відсотків продукції, а 60 – йде на закордон. Зі східного ринку нам довелося переорієнтовуватися на західний. Найбільше наших клієнтів — дві третини експорту — у Польщі, Німеччині, звідки потрапляє товар в інші європейські країни. З колишніх братніх республік найбільше поставляємо в Казахстан. Росія відпала – з ними співпрацюють зараз білоруські колеги.
— Як вплинуло введення безвізового режиму на діяльність вашого підприємства?
— Я би сказав, позитивно. Ми постійно проводимо навчання наших працівників за кордоном, де вони переймають нові технології. Досі мали тяганину з візами, безготівковими платежами за різні послуги тощо. Тепер порадив усім основним фахівцям виготовити біометричні паспорти. Крім того, оскільки наше підприємство входить в міжнародну компанію, є потреба й у візитах іншого плану. Наприклад, наша футбольна команда бере участь у турнірах на приз Президента БРВ у Польщі, а поляки бувають у нас. Спортивно–культурні обміни слугують зміцненню партнерських зв’язків, ефективно впливають на продуктивність виробництва.
— Чи можете при потребі збільшити обсяги випуску продукції?
— Наразі про це не ведемо мову. Працюємо на повну потужність, хоча є дефіцит кваліфікованих робітників. Як не прикро, але люди розучилися працювати. З п’яти чоловік можна вибрати одного–двох хороших спеціалістів. На жаль, кращі виїхали у зарубіжжя, деякі заробляють на хліб іншим чином, близькість кордону їм це дозволяє.
— Як ви з точки зору керівника-виробничника оцінюєте економічні напрацювання уряду?
— Кожен уряд повинен вибрати пріоритетний напрямок у роботі. На мою думку, Кабмін робить правильні кроки в плані реанімації українських доріг, розуміючи, що гарна інфраструктура — додатковий стимул інвестора прийти в Україну. Плюс поставив би і за підвищення мінімальної заробітної плати. Як би не було — ми поволі рухаємося вперед. Хоча повинні брати до уваги той фактор, що зростання зарплати тягне за собою збільшення собівартості продукції. А це вимагає освоєння нових технологій, перехід на автоматизовані системи у виробництві. Зараз в Європі йде повна автоматизація – і їм це обходиться дешевше, ніж жива робоча сила. В нас поки що навпаки.
З огляду на євроінтеграційні процеси ми повинні бути готовими до того, що на наші ринки прийде конкурент з імпортним товаром, кращим і за якістю, і за ціною. Поступове зменшення для них мита передбачено Угодою про асоціацію. Тому у кожного українського виробника вималюється два шляхи — або він швидко підлаштується під стандарти, якість, ціни потужного західного конкурента, або його місце займуть більш прогресивні.
— Олександре Івановичу, впродовж багатьох років ваш закордонний інвестор успішно працює в Україні, довівши іншим, що й у нас можна робити перспективний бізнес. Чи довго ще очікувати нам пожвавлення у намірах таких прийти сюди?
Я дивлюся на ці речі з оптимізмом. Якщо нас прийняли в європейську спільноту, маємо гарне майбутнє. Треба лише закінчити війну на Сході та кинути всі сили на подолання корупції.
За матеріалами газети "Волинь"

Структура Об'єднання

Економічні Новини

Другий енергоблок Рівненської АЕС підключили до мережі
Станом на 15:00 20 січня в роботі перебувають два енергоблоки АЕС із сумарним навантаженням 1200 МВт. Зауважень до роботи основного устаткування активних енергоблоків немає.

Другий енергоблок Запорізької АЕС відключили на ремонт
Енергоблок №2 Запорізької атомної електростанції відключили від мережі у зв'язку з проведенням планового ремонту. Радіаційний фон знаходиться в межах норми.

Торги на біржах США завершилися зростанням
Торги на Американській фондовій біржі в п'ятницю, дев'ятнадцятого січня, завершилися зростанням основних індексів. Про це свідчать дані біржі.

Газпрому дозволили будувати другу нитку Турецького потоку
Компанія Газпром отримала дозвіл на будівництво другої лінії газопроводу Турецький потік у винятковій економічній зоні та територіальних водах Туреччини.

Корисні Лінкі

Федерація роботодавців України

Офіційне Інтернет-представництво Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Пенсійний Фонд України

Міністерство праці та соціальної політики

Державна служба зайнятості


ДПА у Волинській області


Вверх